Роз’яснення щодо доцільності вселення стерляді у Канівське водосховище


03.07.2019

Роз’яснення щодо доцільності вселення стерляді у Канівське водосховище

Стерлядь – єдиний прісноводний представник родини осетрових в Україні, природний ареал якого охоплював весь басейн р. Дніпро та інших великих річок. Проте, із середини минулого століття чисельність стерляді почала швидко зменшуватися і на сьогодні цей вид зустрічається локально та представлений малочисельними субпопуляціями. Основна причина зменшення чисельності стерляді – зникнення типових біотопів мешкання, насамперед, нерестових ділянок. Стерлядь – типовий річковий вид, а створення водосховищ призвело до заміни річкових систем на озерні та озерно-річкові. Умови нагулу для цього виду (як молоді, так і дорослих особин) у водосховищах Дніпра є задовільними, тобто основним лімітуючим фактором обмеження поповнення популяцій стерляді можна вважати несприятливі умови відтворення, в тому числі недостатня кількість плідників у природі. Це і зумовлює доцільність здійснення заходів зі штучного відтворення стерляді, при цьому пріоритет надається водним об'єктам із розвиненою річковою мережею, зокрема, створеною великими притоками. Серед дніпровських водосховищ найбільше цим вимогам відповідає Канівське водосховище, у верхню (річкову) частину якого впадає незарегульована р. Десна. Вселення у Канівське водосховище стерляді та інших аборигенних видів риб забезпечує підтримання оптимальних якісних показників іхтіофауни.

Верхня частина Канівського водосховища з точки зору умов виживання посадкового матеріалу (молоді) риб характеризується як позитивними, так і негативними складовими. До основних негативних чинників відноситься високий рівень антропогенного навантаження, який зумовлений розташуванням на урбанізованих територіях. Разом з тим, позитивним фактором є те, що за основними гідрохімічними показниками більшість ділянок верхньої частини Канівського водосховища відносяться до категорії «помірно забруднені», а їх екологічний стан є цілком придатним для нормального виживання молоді, в тому числі і стенобіонтних видів. Також значним плюсом є виключення верхньої частини Канівського водосховища та р. Десна в межах Київської області з рибопромислового використання. Таким чином, дія другого за значущістю чинника скорочення чисельності стерляді – нераціонального вилучення на цих акваторіях значно послаблена. Що стосується поїдання посадкового матеріалу хижаками, то, по-перше, у верхній частині Канівського водосховища розвинене любительське рибальство, яке має суттєвий вплив на хижих видів риб в частині зменшення їх чисельності, а по-друге, місцеві хижаки добре забезпечені традиційними кормовими ресурсами. Так, середня щільність скупчень дрібних видів риб (верховодка, тюлька, гірчак, бички) на мілководних ділянках Канівського водосховища складає 30-50 тис. екз./га. Отже, в умовах низької селективності живлення хижаків, посилене поїдання посадкового матеріалу можливе лише на початковому етапі перебування у водоймі. Крім того, зариблення молоддю стерляді, середньою вагою 5-10 грамів практично виводить її з-під пресу масових розмірних груп основного прибережного хижака – окуня. Зазначимо, що здійснення робіт зі штучного відтворення стерляді обмежується необхідністю збереження генофонду аборигенних популяцій. Разом з тим, низька чисельність плідників дніпровської стерляді в природі унеможливлює формування її повноцінного ремонтно-плідникового стада в умовах аквакультури.

«В рамках вирішення завдання щодо забезпечення населення України рибною продукцією для Держрибагентства пріоритетними є заходи, які сприяють максимальному збільшенню валової рибопродуктивності і поліпшенню якісного складу уловів. З точки зору матеріальної компенсації витрат, найбільш ефективним є зариблення товстолобом (вартість товарної риби буде перевищувати витрати на зариблення в 5,5 разів) і, в меншій мірі, сазаном (2,9 разів) та сомом (3,2 рази). Разом з тим, в деяких випадках (зокрема, для рідкісних та екологічно важливих видів риб) роль економічних аспектів зариблення значною мірою нівелюється за рахунок необхідності підтримки збалансованої структури іхтіоценозу та збереженню біологічного різноманіття водних екосистем», - зазначив доктор біологічних наук Інституту рибного господарства України Ігор Бузевич.


Основним нормативним документом, який безпосередньо регламентує зариблення, є «Порядок штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання», затверджений наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 07.07.2012 № 414. Даним Порядком передбачена наявність науково-біологічного обґрунтування (НБО), тобто документу, який розробляється науковою установою для конкретного водного об'єкту і містить інформацію щодо його екологічних характеристик в частині умов виживання посадкового матеріалу, стану аборигенної іхтіофауни, оцінки напруженості конкурентних відносин з вселенцями, розвитку вільних екологічних ніш та можливості збільшення рибопродуктивності. В НБО наводяться результати розрахунків основних показників зариблення (видовий склад, кількість, середня маса). Кількісні показники визначаються на підставі оцінки лімітуючих чинників, зокрема, обсяги зариблення, як правило, визначаються за розвитком кормової бази для певного об'єкту вселення. Середня наважка встановлюється, виходячи з оптимального балансу чинників «вартість» та «виживаність». Крім того, в НБО наводяться прогнозні дані щодо виживання посадового матеріалу (окремо на першому і наступних роках) та величин запасу і можливого промислового вилучення, якщо зариблення здійснюється промисловими видами.

Довідкова інформація:

Нагадаємо, у квітні 2019 року Держрибагентством було вселено 10 тис. екз. червонокнижної стерляді у Канівське водосховище (затока «Верблюд», Оболонський район м. Київ). Загальна вага зарибку склала близько 650 кг, а середня вага одного екз. становила від 30 до 60 грамів. Наступне зариблення цієї водойми стерляддю відбудеться сьомого липня у Києві на Оболонській набережній в рамках святкування Дня Дніпра.


Читайте також:

  ДО 1 ВЕРЕСНЯ ВСТАНОВЛЕНО ЗАБОРОНУ НА ВИЛОВ РАКІВ


  КАРТА ЗАБОРОНЕНИХ ТА ДОЗВОЛЕНИХ ДІЛЯНОК ДЛЯ ВИЛОВУ ВОДНИХ БІОРЕСУРСІВ


  ПРАВИЛА РИБАЛЬСТВА ЗА 10 ХВИЛИН


  ДОВІДНИК РИБАЛКИ


  ПОВНОВАЖЕННЯ ІНСПЕКТОРА РИБООХОРОННОГО ПАТРУЛЯ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ГРОМАДЯН ЗА ПЕРЕШКОДЖАННЯ ЇХ ДІЯЛЬНОСТІ


  КАРТА МЕЖ ДІЯЛЬНОСТІ КИЇВСЬКОГО РИБООХОРОННОГО ПАТРУЛЯ


  КАРТА ВИЯВЛЕНИХ ПРАВОПОРУШЕНЬ В М.КИЄВІ ТА КИЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ


  Що ви знаєте про раків?
Що ви знаєте про раків? Раки – досить охайні істоти, які живуть у чистій воді, добре збагаченій киснем. В озерах і ставках раки зустрічаються не так часто, як в чистих річках. Зазвичай, вони віддають перевагу глибині до трьох метрів, проте можуть зустрічатись і на ... >>>

  З початку року на «гарячу лінію» Київського рибоохоронного патруля надійшло 621 звернення
З початку року на «гарячу лінію» Київського рибоохоронного патруля надійшло 621 звернення За шість місяців 2019 року на «гарячу лінію» Київського рибоохоронного патруля за номерами: (068) 642-80-26 або (099) 341-73-18 надійшло 621 звернення. Громадяни зверталися з приводу надання консультацій та виявлених ймовірних ... >>>

  На річці Супій пройшов риболовний фестиваль, присвячений Дню рибалки, - рибоохоронний патруль Київщини
На річці Супій пройшов риболовний фестиваль, присвячений Дню рибалки, - рибоохоронний патруль Київщини 13 липня 2019 року до Дня рибалки відбувся фестиваль з ловлі хижої риби спінінгом з човна. Як зазначив організатор та суддя заходу Павло Король, метою стала популяризація риболовного спорту, підвищення майстерності та вдосконалення техніки ... >>>

  За 15 днів виявлено 83 порушення, з яких 15 - вчинили промисловики,- Київський рибоохоронний патруль
За 15 днів виявлено 83 порушення, з яких 15 - вчинили промисловики,- Київський рибоохоронний патруль У період з 1 по 15 липня 2019 року Київський рибоохоронний патруль задокументував 83 правопорушення. Так, було складено 14 протоколів за грубі порушення правил рибальства (ч. 4 ст. 85 КУпАП), 60 - за ч. 3 ст. 85 КУпАП, з яких 15 протоколів та ... >>>

  А що ви знаєте про червонокнижного золотого карася?
А що ви знаєте про червонокнижного золотого карася? Карась золотий або карась звичайний (Carassius carassius) - вид включений до Списку рідкісних риб Європи, до Червоної книги МСОП та Червоної книги України. Як відрізнити червонокнижного золотого карася від сріблястого? Карась золотий має ... >>>


Документы: 1-12, 13-24, 25-36, 37-48, 49-60, 61-72, 73-84, 85-96, 97-108, 109-120, 121-132, 133-144, 145-156, 157-168, 169-180, 181-192, 193-204, 205-216, 217-228, 229-240, 241-252, 253-264, 265-276, 277-288, 289-300, 301-312, 313-324, 325-336, 337-348, 349-360, 361-372, 373-384, 385-396, 397-408, 409-420, 421-432, 433-444, 445-456.

Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області

Адреса: 04053, м.Київ, вул.Тургенєвська, 82а

тел.:+38 (044) 489-60-25, тел/факс:+38 (044) 489-60-27

E-mail: kiev_fish_patrol@ukr.net

Весь контент доступний за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International license, якщо не зазначено інше

ДАРГ У СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

        f y t